"Я не знав, що роками жив із паразитом" – що таке ехінококоз і як від нього вберегтися

Літній чоловік у блакитній картатій сорочці стоїть перед садом із рожевими квітами та дивиться в камеру. На тлі видно густу зелену рослинність.
Підпис до фото, Фермер не знав, що заразився стрічковим черв'яком, доки лікарі не виявили кісти, які роками зростали в його легенях і печінці
    • Author, Крейг Даґган
    • Role, BBC Уельс
  • Published
  • Час прочитання: 4 хв

Зараження стрічковим червʼяком-паразитом може не давати про себе знати десятками років, але одного дня симптоми можуть проявитися надзвичайно гостро. Саме так сталося з британським фермером Мередіддом Джонсом.

Джонс добре пам'ятає той вечір у травні 2016 року, коли потрапив до лікарні. Того дня він мав піти з дружиною Ейлін на вечерю, але погано почувався і залишився вдома.

"Я вже не міг терпіти той біль. Він був сильніший за будь-що, що мені доводилося переживати раніше, – пригадує чоловік. – Близько опівночі ми викликали швидку, і мене доправили до лікарні Невілл-Голл. Не знаю, що саме мені там дали, але біль минув. Нічого подібного я раніше не відчував".

Джонс провів у лікарні десять днів.

Як він каже, лікарі майже одразу запідозрили в нього ехінококові кісти – паразитарні утворення з рідиною та личинками стрічкового червʼяка ехінокока.

Мікроскопічний стрічковий черв'як довжиною 2-7 мм, який у тілі людини перетворюється на пухирчасту кісту з рідиною.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Стрічковий черв'як Echinococcus granulosus, також відомий як ехінокок, спричиняє ехінококоз

"Тоді в наших краях таких випадків було чимало. Пам'ятаю, як міністерство сільського господарства роздавало препарати для дегельмінтизації собак на місцевих фермах", – пригадує чоловік.

"Не знаю, чи вплинуло на їхній висновок те, що я все життя займався вівчарством. Але в нашому краї, та й у Брекнокширі загалом, люди добре знали про ехінококові кісти. Було багато випадків, коли люди від них потерпали", – додає він.

Після цього його направили до Лондона, до, як каже Джонс, "головного фахівця з ехінококових кіст". Там у 2018 і 2019 роках він переніс дві операції з їхнього видалення – по одній на кожній легені.

"Обміняв дві кісти на два шрами на грудній клітці", – жартує він.

У печінці Джонса й досі залишається одна кіста, але хірурги вирішили її не видаляти.

Двоє літніх людей стоять у квітучому саду. Один із них показує на високі рожеві квіти, що ростуть на грядці, оточеній густою зеленню.
Підпис до фото, Мередідд Джонс каже, що кіста в печінці, яка в нього досі залишилася, "зовсім його не турбує"

Що таке ехінококоз?

Консультант-епідеміолог Служби громадського здоров'я Уельсу Кріс Вільямс пояснює, що ехінококоз спричиняє стрічковий черв'як.

Зазвичай, за його словами, цей паразит водиться серед сільськогосподарських тварин, таких як вівці та корови, а також у собак – вони виділяють яйця паразита з фекаліями.

"На жаль, якщо людина проковтне ці яйця, найчастіше через контакт із собаками, в організмі можуть утворитися кісти. Вони можуть спричиняти набряки, біль та інші серйозні проблеми і часто потребують хірургічного лікування", – пояснює епідеміолог.

Він додає, що від зараження до появи перших симптомів може минути 10 або навіть 20 років.

"Тому дуже важливо виявляти проблему якомога раніше – тоді, коли паразита вже знаходять у собак або тушах тварин, а не чекати, поки почнуть хворіти люди", – зазначає лікар.

Літній чоловік у блакитній картатій сорочці стоїть на пасовищі й спостерігає за отарою овець, яку на схилі збирає вівчарський собака. На тлі видно пагорби, фермерські поля та похмуре небо.
Підпис до фото, У свої 86 років Мередідд і далі підіймається на пагорби, щоб допомагати на фермі, а також із задоволенням працює з вівчарськими собаками

25 років тому в Уельсі вже проводили кампанії, які закликали регулярно проводити дегельмінтизацію собак та ретельно мити руки після контакту з тваринами. Проте останнім часом дослідники знову фіксують випадки зараження серед овець і собак.

Науковці з Університету Аберіствіта нині вивчають масштаби поширення хвороби в центральному Уельсі та ризики для фермерів.

Двоє дослідників присіли поруч із двома собаками на сільській дорозі. На шиї рудого собаки видно нашийник із GPS-трекером, а на тлі простягаються поля та хмарне небо.
Підпис до фото, Дослідники встановлюють GPS-трекери на нашийники вівчарських собак, щоб відстежувати їхні переміщення

Учасниця дослідження Кіра Воштелл розповідає, що на нашийники собак встановлять GPS-трекери, які дадуть змогу відстежувати їхні маршрути.

"Щоб заразитися, собака має проковтнути кісти паразита. Вони можуть міститися в заражених тканинах мертвої вівці або барана. Ми сподіваємося, що відстеження маршрутів собак допоможе встановити, чи могло це справді статися", – каже вона.