"Я не знав, що роками жив із паразитом" – що таке ехінококоз і як від нього вберегтися

- Author, Крейг Даґган
- Role, BBC Уельс
- Published
- Час прочитання: 4 хв
Зараження стрічковим червʼяком-паразитом може не давати про себе знати десятками років, але одного дня симптоми можуть проявитися надзвичайно гостро. Саме так сталося з британським фермером Мередіддом Джонсом.
Джонс добре пам'ятає той вечір у травні 2016 року, коли потрапив до лікарні. Того дня він мав піти з дружиною Ейлін на вечерю, але погано почувався і залишився вдома.
"Я вже не міг терпіти той біль. Він був сильніший за будь-що, що мені доводилося переживати раніше, – пригадує чоловік. – Близько опівночі ми викликали швидку, і мене доправили до лікарні Невілл-Голл. Не знаю, що саме мені там дали, але біль минув. Нічого подібного я раніше не відчував".
Джонс провів у лікарні десять днів.
Як він каже, лікарі майже одразу запідозрили в нього ехінококові кісти – паразитарні утворення з рідиною та личинками стрічкового червʼяка ехінокока.

Автор фото, Getty Images
"Тоді в наших краях таких випадків було чимало. Пам'ятаю, як міністерство сільського господарства роздавало препарати для дегельмінтизації собак на місцевих фермах", – пригадує чоловік.
"Не знаю, чи вплинуло на їхній висновок те, що я все життя займався вівчарством. Але в нашому краї, та й у Брекнокширі загалом, люди добре знали про ехінококові кісти. Було багато випадків, коли люди від них потерпали", – додає він.
Після цього його направили до Лондона, до, як каже Джонс, "головного фахівця з ехінококових кіст". Там у 2018 і 2019 роках він переніс дві операції з їхнього видалення – по одній на кожній легені.
"Обміняв дві кісти на два шрами на грудній клітці", – жартує він.
У печінці Джонса й досі залишається одна кіста, але хірурги вирішили її не видаляти.

Що таке ехінококоз?
Консультант-епідеміолог Служби громадського здоров'я Уельсу Кріс Вільямс пояснює, що ехінококоз спричиняє стрічковий черв'як.
Зазвичай, за його словами, цей паразит водиться серед сільськогосподарських тварин, таких як вівці та корови, а також у собак – вони виділяють яйця паразита з фекаліями.
"На жаль, якщо людина проковтне ці яйця, найчастіше через контакт із собаками, в організмі можуть утворитися кісти. Вони можуть спричиняти набряки, біль та інші серйозні проблеми і часто потребують хірургічного лікування", – пояснює епідеміолог.
Він додає, що від зараження до появи перших симптомів може минути 10 або навіть 20 років.
"Тому дуже важливо виявляти проблему якомога раніше – тоді, коли паразита вже знаходять у собак або тушах тварин, а не чекати, поки почнуть хворіти люди", – зазначає лікар.

25 років тому в Уельсі вже проводили кампанії, які закликали регулярно проводити дегельмінтизацію собак та ретельно мити руки після контакту з тваринами. Проте останнім часом дослідники знову фіксують випадки зараження серед овець і собак.
Науковці з Університету Аберіствіта нині вивчають масштаби поширення хвороби в центральному Уельсі та ризики для фермерів.

Учасниця дослідження Кіра Воштелл розповідає, що на нашийники собак встановлять GPS-трекери, які дадуть змогу відстежувати їхні маршрути.
"Щоб заразитися, собака має проковтнути кісти паразита. Вони можуть міститися в заражених тканинах мертвої вівці або барана. Ми сподіваємося, що відстеження маршрутів собак допоможе встановити, чи могло це справді статися", – каже вона.























