Українські дрони дістались Башкортостану. Telegraph говорить про вирок російській ППО

У ніч проти 14 липня українські безпілотники знову атакували об'єкти нафтової інфраструктури Росії. Під удар потрапили підприємства в Башкортостані за тисячі кілометрів від України та Краснодарському краї.

На цьому тлі британська Telegraph зазначає: Росії все складніше захистити сотні об'єктів критичної інфраструктури, розташованих далеко від лінії фронту.

Під ударом - один з найбільших нафтопереробних заводів РФ

Глава Башкортостану (біля Уральських гір) Радій Хабіров підтвердив масовану атаку безпілотників на промислову зону міста Салават. За його словами, після падіння уламків збитих дронів виникло кілька осередків задимлення, однак постраждалих немає.

Який саме об'єкт був ціллю атаки, Хабіров не уточнив.

Водночас очевидці повідомили про вибухи й пожежу на території підприємства "Газпром нафтохім Салават".

У соцмережах з'явилися фото та відео, на яких видно густий дим над заводом.

"Газпром нафтохім Салават" - один із найбільших нафтохімічних комплексів Росії.

За даними з відкритих джерел, у 2024 році підприємство переробило близько 7,2 млн тонн нафтової сировини, що становить приблизно 2,7% усієї російської нафтопереробки.

Завод розташований приблизно за 1400 кілометрів від найближчої ділянки українсько-російського кордону.

Це вже не перша атака на підприємство.

Торік, а також у вересні 2025 року, завод двічі зазнавав ударів безпілотників.

Тоді Радій Хабіров заявляв, що, попри пожежі, підприємство продовжило працювати у штатному режимі.

Ще однією ціллю став Афіпський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Місцева влада повідомила, що після падіння уламків дронів на території одного з підприємств спалахнула пожежа. За офіційними даними, пошкоджені житлові будинки, одна людина дістала поранення.

Крім того, українські моніторингові канали повідомляли про вибухи в окупованих Луганську та Донецьку. За їхніми даними, під удар могли потрапити російська логістична техніка та склади боєприпасів.

Російська влада ці повідомлення не коментувала.

Слабке місце російської ППО

На цьому тлі британська Telegraph звертає увагу на те, що українські безпілотники продовжують збільшувати дальність польоту.

Видання нагадує про нещодавній удар по Омському нафтопереробному заводу, розташованому приблизно за 2400 кілометрів від України.

Як зазначає Telegraph, дрони перебували в повітрі понад 12 годин і подолали відстань, яку видання порівнює з трьома перельотами через усю Велику Британію.

На думку авторів матеріалу, це означає, що об'єкти, які раніше вважалися недосяжними через віддаленість від фронту, тепер також опинилися під загрозою.

Видання пише, що Росія фізично не здатна прикрити засобами ППО кожен нафтопереробний завод, нафтобазу, військовий об'єкт чи транспортний вузол. Основні сили протиповітряної оборони зосереджені навколо Москви, Санкт-Петербурга та поблизу лінії фронту.

Експерт Кайл Глен заявив Telegraph, що саме це і є одним із головних слабких місць російської системи ППО.

"Схоже, вони приділяють величезну увагу Москві та, можливо, Санкт-Петербургу. Але якщо українські безпілотники прорвуть перший рубіж оборони, далі їх майже ніщо не зможе зупинити", - сказав він.

Ще одна проблема, на яку звертають увагу експерти, полягає в тому, що російську систему ППО створювали насамперед для протидії авіації НАТО та балістичним ракетам, а не безпілотникам, які летять на малій висоті, повільніше та мають інші характеристики для радарів.

Під загрозою нові об'єкти

За даними компанії Fire Point, дальність нових українських безпілотників FP-1 сягає близько 3400 кілометрів. Виробник заявляє, що випускає приблизно 200 таких дронів на день, а вартість одного становить близько 50 тисяч доларів.

Експерт з ракетних технологій Фабіан Гоффманн заявив Telegraph, що за потреби дальність таких безпілотників можна збільшити приблизно до 4000 кілометрів.

У такому разі потенційними цілями можуть стати найбільший російський завод зі зрідженого природного газу на Ямалі, насосні станції магістральних нафтопроводів та інші об'єкти енергетичної інфраструктури глибоко в російському тилу.

На цьому тлі, нагадує видання, Володимир Путін нещодавно пообіцяв збільшити виробництво систем ППО та закликав будувати невеликі нафтопереробні заводи замість великих підприємств.

Втім, на думку Томаса Вітінгтона з британського Королівського інституту оборонних досліджень, це не розв'язує головної проблеми.

"У довгостроковій перспективі це може допомогти. Але зараз проблему це не вирішує. Крім того, кожна нова система ППО потребує коштів, компонентів і виробничих потужностей. А кожна нова батарея - це ресурси, які вже не можна використати на фронті", - сказав експерт.

Від початку цього року удари українських безпілотників по російських нафтопереробних підприємствах помітно почастішали.

Після серії таких атак повідомляли про скорочення виробництва бензину в Росії та дефіцит пального в окремих регіонах країни.

Російська влада також визнавала, що однією з причин проблем з паливом стали удари по нафтовій інфраструктурі.

У ЄС готуються до ще однієї складної зими

Попри зростання можливостей українських далекобійних безпілотників, у Європейському Союзі очікують, що Росія й надалі атакуватиме українську енергетичну інфраструктуру.

Після засідання Ради ЄС головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що наступна зима для України, ймовірно, знову буде важкою.

"Наступної зими Росія, найімовірніше, знову завдаватиме ударів по українській енергосистемі. Саме тому ми готуємося. Україні потрібні генератори, запасні частини та фінансування для ремонтів. Протиповітряна оборона також залишається одним із пріоритетів", - сказала Каллас.

Вона також позитивно оцінила рішення США надати Україні ліцензію на виробництво ракет для зенітно-ракетних комплексів Patriot, водночас зазначивши, що реалізація цього рішення потребуватиме часу.