Після теракту Франція депортує мігрантів. Серед них громадяни Росії

Автор фото, iStock
Після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті Франція, за словами міністра закордонних справ, обрала "дуже тверду позицію" щодо депортації. Після масових перевірок мечетей і розмов про створення "освіченого ісламу", влада почала діяти рішуче.
Французькі журналісти та правозахисники останні кілька місяців повідомляють про нові випадки депортації "небажаних" осіб. Серед них є ті, кому на батьківщині може загрожувати серйозна небезпека.
На захист депортованих іноді стають самі французи, але уникнути депортації вдається не всім.
"Мені пощастило - я захворів на коронавірус"
За кілька днів після нападу на Самюеля Паті уродженець Чечні і громадянин Росії Магомед Гадаєв традиційно прийшов відмічатися до поліції. Він робив це регулярно з 2019 року, коли французька влада помістила Гадаєва під домашній арешт за порушення міграційного законодавства. Але цього разу додому він не повернувся - його затримали і відправили до депортаційного центру.
"Я сидів тут з одним хлопцем, якого нещодавно депортували, - каже телефоном Гадаєв. - Уявляєте, його посадили на ранковий рейс о 9:30, а о 10:00 суд постановив звільнити його з депортаційного центру і залишити у Франції. Мені просто пощастило, тому що я захворів на коронавірус".
Коронавірус допоміг Гадаєву уникнути депортації до Росії - поки він хворів, суд став на його бік і погодився, що повертати його на батьківщину небезпечно.
Історія Магомеда Гадаєва добре знайома російським правозахисним організаціям. Як нагадала в розмові з ВВС очільниця комітету "Громадське сприяння" Світлана Ганнушкіна, Гадаєв був ключовим свідком у відомий кримінальній справі №58042 - про викрадення іншого мешканця Чечні Іслама Умарпашаєва.
Умарпашаєва затримали в Грозному в грудні 2009 року, після чого чеченець зник. Його звільнили через чотири місяці. На свободі Умарпашаєв розповів, що весь цей час його тримали у підвалі одного з будинків на території ОМОН МВС Чечні. Жодних звинувачень йому не висували, при цьому погрожували вбивством.
Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за фактом викрадення чеченця, яку у 2010 році передали до головного слідчого управління СК Росії.

Автор фото, iStock
Рік по тому голова Комітету проти тортур Ігор Каляпін, що розслідував зникнення людей в Чечні, називав справу Умарпашаєва перспективною: "Це єдиний випадок, коли викраденому вдалося врятуватися".
Врятуватись тоді зміг і Магомед Гадаєв, якого тримали в одному підвалі з Ісламом Умарпашаєвим. У своїх свідченнях Гадаєв розповідав про п'ять місяців у підвалі, про тортури і вбивства ув'язнених, хоч його попередили: якщо буде свідчити, його родину нічого доброго не чекає.
Навесні 2010 року він виїхав з Росії до Польщі, де попросив політичного притулку.
"Ти сам хотів проблем"
В кінці літа 2012 року до Польщі приїхала заступниця голови "Цивільного сприяння" Олена Буртіна. За результатами цього візиту Світлана Ганнушкіна написала листа (копія є в розпорядженні ВВС) на захист Гадаєва.
Гадаєв розповів Буртіній, що з ним на зв'язок неодноразово виходили люди з Чечні, зокрема, той самий чоловік, що катував Гадаєва у грозненському підвалі.
Буртіна тоді записала свідчення чеченця: "Він почав погрожувати: Ти хотів проблем, зараз вони у тебе почнуться". [...] Магомеду кілька разів телефонував з Чечні чоловік, що представився Хасаном, працівником РУБОЗ. Він переконував Магомеда не свідчити у справі Умарпашаєва, але дав зрозуміти, що знає, де живе Магомед, який у нього автомобіль. Після цих дзвінків Магомед змінив телефон, автівку, був змушений звільнитися і переїхати до іншого міста".

Автор фото, Reuters
Світлана Ганнушкіна не мала сумніву: якщо чеченські силовики знайдуть Гадаєва, "йому загрожує серйозна небезпека". Олена Буртіна розповіла про справу Гадаєва верховному комісару ООН у справах біженців у Польщі. Але, за спогадами Буртіної, керівник бюро "дуже скептично ставився до погроз" на адресу Гадаєва і переселення його до третьої країни, про що просило "Громадянське сприяння".
Гадаєв поїхав до Франції самостійно разом з дружиною і дітьми. Він спробував отримати статус біженця у Франції, але йому відмовили, посилаючись на те, що у нього вже є польські документи.
"Польща давно анулювала мої документи, Польща офіційно відповіла Франції, що я не маю статусу біженця. І тоді Франція вирішила депортувати мене до Росії. Зараз суд вирішив не депортувати мене до Росії, оскільки мені там загрожує небезпека. Вони вже не знають, куди мене повернути, - каже Магомед Гадаєв. - І після нападу на вчителя мене просто затримали".
Світлана Ганнушкіна, яка наразі спостерігає за аналогічними справами, вважає, що це пов'язано з останніми терактами.
Голодування проти депортації
Справа Гадаєва не єдина така - французькі ЗМІ останні місяці постійно розповідають про нові спроби вислати мігрантів. На всю країну пролунала справа 18-річного уродженця Гвінеї Лає Фоде Траоре. Але не через обставини цієї невдалої депортації, а через ту несподівану підтримки, яку Траоре отримав від свого керівника - французького пекаря Стефана Равакле.
Дізнавшись, що його працівника і учня планують депортувати, 3 січня Равакле оголосив голодування, яке тримав тиждень на знак протесту. 50-річний пекар відмовився припинити голодування, навіть коли втратив свідомість і потрапив до лікарні.
Траоре поїхав з Гвінеї, перетнувши Середземне море надувним човном, коли йому було 16. Франція залишила його у себе як неповнолітнього, що прибув без супроводу дорослих, але коли Траоре виповнилося 18, його попросили залишити країну.
Онлайн-петицію на захист Траоре і його роботодавця підписали понад 240 тисяч людей, зокрема популярна акторка і володарка премії Оскар Маріон Котіяр: "Не можна так безжально чинити з французьким громадянином, який готовий ризикувати своїм здоров'ям, захищаючи гуманістичні цінності, такі як свобода, рівність і братерство".

Автор фото, PA Media
Зрештою Траоре дозволили залишитися у Франції, а Равакле пообіцяв взяти його на роботу на повну ставку.
"Я був у відчаї. Я бачив, як багаторічні зусилля йдуть нанівець. Я вже уявляв своє майбутнє, побудував нове життя і забув старе. Я дуже прагнув інтегруватися, мав багато друзів", - це слова 17-річного Елвіса Бажрамі, студента першого курсу, якого влада Франції також вирішила депортувати.
Бажрамі з матір'ю приїхали до Франції понад п'ять років тому з Косово. А в листопаді 2020 року їм відмовили у дозволі на постійне проживання. На захист Елвіса стали його університетські друзі та вчителі - вони з'являлися на місцевому телебаченні, давали коментарі пресі та писали петиції на його підтримку. Тож Елвісу і його матері дозволили залишитися.
"Елвіс, ми пишаємось, що ти залишишся учнем ліцею Le Castel, і що спокійно зможеш і далі жити разом з мамою в Діжоні, не турбуючись про завтрашній день, - написали викладачі. - Наш обов'язок як вчителів - підтримувати наших учнів. Ми це робимо і робитимемо далі. Хай живе справедливість і солідарність, завдяки яким бувають такі чудові перемоги".
Мають повернутися на батьківщину
"З кожним роком у Франції зростає кількість мігрантів, зокрема нелегальних. Але з появою нового очільника МВС влада припинила заплющувати на це очі. Є відчуття, що після нападу на шкільного вчителя людей почали депортувати значно простіше, ніж раніше, - вважає Хеда Індербаєва, представниця кавказької громади у Франції. — Жеральду Дарманену (міністру внутрішніх справ) важливі цифри, йому потрібно знати, скільки людей кожен регіон депортував. Він закликає префектури діяти: чим більше мігрантів виїде з Франції, тим краще, вважає він".
Дарманен дійсно своїх цілей не приховує. Саме він після вказівки президента Макрона взявся за "масштабну і безпрецедентну", за його власними словами, кампанію з боротьби з "релігійним сепаратизмом". Саме він оперативно знайшов у країні 76 мечетей, які підозрюють в сепаратизмі, та організував їхню перевірку.
А ще саме Дарманен оперативно провів переговори з представниками деяких країн про депортацію.
У листопаді 2020-го він казав: "Президент Франції Еммануель Макрон мав телефонні розмови з президентом Росії Володимиром Путіним та туніським лідером Каїсом Саїдом. Президент також доручив повідомити моїм колегам, що люди, у яких немає більше підстав перебувати у Франції, мають повернутися на батьківщину".

Автор фото, ВВС
А після своїх зустрічей і переговорів Дарманен висловив надію, що його візити "дали результати і наблизять терміни репатріації". Щоправда, поскаржився, що деяких іноземців не можна вислати через військові дії в їхніх рідних країнах - мова йде про громадян Сирії та Лівії. Крім того, не підлягають депортації хворі на коронавірус - саме це й рятувало від депортації Магомеда Гадаєва.
Адвокат Олексій Оболенець так оцінює нинішню ситуацію: "Наразі складно визначити, наскільки об'єктивними є виконавча влада і французький суд, адже настрої в суспільстві в цілому "перегріті" через убивство нещасного Самюеля Паті. З точки зору права, якщо відкинути емоції, рішення про депортацію не повинні ухвалюватись до завершення розслідування та початку дії вироку у справі про вбивство вчителя".
Тільки тоді, вважає адвокат, стане зрозуміло, чи став Паті жертвою радикальної змови чи дій фанатиків, переконання яких, можливо, і пов'язані з ісламом, але не відповідають принципам цієї релігії.
"Депортація мусульманина до проголошення незалежного судового рішення у справі Паті буде грубим порушенням прав людини", - резюмує адвокат.
























