Чому комарі обирають одних людей, а інших майже не чіпають

Я – справжній магніт для комарів.

Хоч куди у світі я вирушаю на літній відпочинок, одне можна сказати напевно: мене неодмінно покусають комарі. Великі сверблячі пухирі, які не сходять тижнями.

Тим часом люди поруч зі мною часто не страждають узагалі. Жодного укусу. А ті, кого все ж кусають, нерідко відбуваються лише маленькою червоною цяточкою. Мої друзі давно жартують, що моя кров, мабуть, "надзвичайно солодка" для комарів.

Виявляється, вони можуть мати рацію. Наші тіла виділяють безліч біологічних сигналів – зокрема через дихання та запах тіла, – які визначають, наскільки людина приваблива для комарів. Для декого ці сигнали є просто непереборними.

Ось три способи, за допомогою яких ці кровопивці можуть вас вистежити.

Комарі внюхають легку здобич

Лише самки комарів кусають людей. Їх приваблює наша кров, адже білок, який вона містить, необхідний для розвитку їхніх яєць.

Щоб виявити потенційну жертву на відстані приблизно 10 метрів, вони використовують зорові та нюхові сигнали. Серед них – шлейфи вуглекислого газу (CO2), які ми видихаємо та виділяємо через шкіру.

Людське дихання висилає комарам сигнал у вигляді CO2, який активує в їхніх нюхових органах так звану "поведінку пошуку господаря". Саме тому дорослі люди приваблюють комарів більше, ніж діти, адже видихають більше вуглекислого газу.

Проте комарів приваблюють і джерела CO2 не людського походження. Саме тому сухий лід і балони з вуглекислим газом є ефективними засобами для комариних пасток.

Приваблює тепло тіла

Дослідження показують, що комарів також приваблюють тепло й волога (при цьому CO2 посилює їхню реакцію на тепло).

Тому вагітні жінки є приблизно вдвічі привабливішими для комарів, ніж невагітні. Під час вагітності зростають метаболічні потреби та обсяг дихання, через що організм виробляє більше тепла й видихає більше CO₂.

"Усередині вас працює маленька пічка – ви гарячіші", – каже Стів Ліндсі, професор ентомології громадського здоров'я Даремського університету у Великій Британії.

Люди, які займаються спортом, також можуть тимчасово ставати привабливішими для комарів, особливо під час фізичного навантаження та невдовзі після нього. Причина в тому, що підвищені метаболічні потреби збільшують вироблення CO2, а тіло стає теплішим і сильніше пітніє.

Комарів можуть більше приваблювати й люди з більшою масою тіла, оскільки вони зазвичай виробляють більше тепла та видихають більше вуглекислого газу.

Шкіра пахне успіхом

Коли комарі наближаються до людини (на відстань менш ніж 10 метрів), вони визначають потенційну жертву за цілою низкою сигналів, зокрема за запахом шкіри та видихуваного повітря.

"Усе вирішує запах", – каже Ліндсі. Саме він визначає, кого комар вкусить.

"Різницю створюють дрібні, дуже леткі хімічні сполуки. Комарі живуть у світі хімічних сигналів", – додає він.

Разом з іншими науковцями Ліндсі спростував міф про те, що люди з "солодкою кров'ю" більше схильні до комариних укусів. Натомість дослідження показали, що комарів приваблює наш унікальний "запах шкіри".

Мікробіом шкіри розщеплює вуглеводи, жирні кислоти та пептиди на її поверхні до летких органічних сполук. Ці речовини легко випаровуються в повітря, і комарі здатні розрізняти їх. Загалом на людській шкірі виявляють понад 500 таких сполук.

Відомо, що комарів уже приваблюють аміак і молочна кислота, які є на нашій шкірі. А наявність карбонових кислот робить цей потяг ще сильнішим.

Дослідники з Рокфеллерівського університету у США проаналізували запах шкіри 64 людей, які протягом шести годин носили нейлонові рукави. Потім комарам дали змогу обирати між цими зразками нейлону, що фактично виконували роль "пристрою для збору запахів". Результати показали чітку перевагу запаху людей із вищим рівнем карбонових кислот.

Науковці розрахували для кожного учасника індекс привабливості й виявили, що показник найпривабливішої для комарів людини був у 100 разів вищим, ніж у найменш привабливої. Ці відмінності залишалися стабільними протягом багатьох років, незалежно від змін способу життя.

"Ваша відносна привабливість для комарів значною мірою є сталою характеристикою", – підсумовує Ліндсі.

Мікробіом шкіри також може впливати на те, наскільки привабливою людина є для комарів.

Дослідники з Вагенінгенського університету в Нідерландах з'ясували, що люди, які особливо приваблюють малярійних комарів, мають інший склад бактерій на шкірі: чисельніший, але менш різноманітний, ніж у тих, кого комарі обирають рідше. Це може пояснюватися тим, що шкірні бактерії відіграють важливу роль у формуванні запаху людського тіла. Без бактерій людський піт практично не має запаху для людського нюху.

Дослідження за участю близнюків показали, що однояйцеві близнюки приваблюють комарів однаковою мірою, тоді як у різнояйцевих близнюків ці показники відрізняються. Це свідчить про те, що особливості запаху тіла, які впливають на ймовірність укусу комара, можуть бути спадковими.

Не всі укуси однакові

Люди можуть дуже по-різному реагувати на комарині укуси. Одне з досліджень, що охоплювало весь геном людини, виявило зв'язок між генами імунної системи та тим, як наш організм реагує на укуси комарів. Цікаво, що ці самі ділянки геному також пов'язані зі схильністю до алергій.

Крім того, генетична схильність до сильніших реакцій на укуси – більших за розміром і більш сверблячих – може створювати враження, що вас комарі кусають частіше за інших.

"Деякі люди вважають, що їх кусають більше, тому що вони сильніше реагують на укуси, – каже Фергюсон. – Деяких можуть кусати часто, але вони майже не помічають цього через слабку реакцію організму".

І хоча для декого комарі справді можуть становити особливий інтерес з біологічних причин, повністю невидимих для їхнього "радара" людей не існує.

Як зазначає Фергюсон, "навіть якщо вам здається, що комарі вас не кусають, все одно варто захищатися від них".