Як і для чого король Чарльз врятував забутий скарб Шотландії

Замок Балморал, що слугує літньою резиденцією британській королівської родини, є однією з найвідоміших королівських пам'яток країни. Проте мало хто знає, що король Чарльз III має ще один визначний маєток на півдні Шотландії.

За кілька годин авто на південь від Балморала, неподалік від колишнього шахтарського містечка Камнок у забутому куточку Східного Ейрширу, розташований маєток Дамфріс-гаус.

Навіть чимало шотландців ніколи не відвідували цей маєток площею 2000 акрів, попри те, що там є величний особняк у палладіанському стилі, унікальна колекція меблів роботи Томаса Чіппендейла та розлогі пишні сади.

Врятований шедевр

Будівництво Дамфріс-гаусу, завершене 1759 року, здійснено на замовлення Вільяма Далрімпл-Крайтона, 5-го графа Дамфріса. Згодом, завдяки шлюбним зв'язкам, маєток перейшов у власність маркізів Б'ют.

Наступні власники не шкодували коштів на цю величну резиденцію. Будівля стала однією з перших у Шотландії, де було проведено електрику, а її розкішне симетричне планування — заслуга видатних шотландських архітекторів Роберта та Джона Адамів.

Меблі для маєтку замовляли в лондонській майстерні Томаса Чіппендейла. Нині тут зберігається 50 зразків його славетної майстерності, що утворюють своєрідну ретроспективу творчого шляху цього видатного майстра.

Моя екскурсія з місцевою гідкою Джоанн Морріс розпочалася у вітальні з несподіваним королівським акцентом: тут були представлені акварелі, написані самим королем Чарльзом. На багатьох із них зображено віскокурня Royal Lochnagar та гірські краєвиди навколо Балморалу.

Звідти ми пройшли через кімнати, що відкривалися одна за одною, наче величезна скринька з коштовностями, демонструючи квітчасті килими XVIII століття та люстри з муранського скла.

Ми пройшли повз картини сера Генрі Реберна — портретиста короля Георга IV — і потрапили до величної зали, оздобленої фламандськими гобеленами та вишуканою ліпниною із зображенням птахів, листя й чортополоху - символу Шотландії.

"Лише в цій вітальні - антикварні меблі вартістю близько 45 мільйонів фунтів стерлінгів, — розповіла мені Морріс, коли ми перейшли до головної окраси будинку. — Його Величність вважає, що серце будинку — це годинник. Саме тому в нас є 38 підлогових годинників, деякі з яких датуються ще 1711 роком".

Довкола булинку - квітучі вікторіанські сади, оточені мурами, дзюркотливі фонтани й доглянуті живоплоти буяють життям, майже не нагадуючи про те, що колись цей маєток був на межі знищення.

Я прогулявся садом королеви Єлизавети II (площею п'ять акрів) та дендрарієм, де росте близько 500 видів дерев, а потім перейшов через кам'яний міст Адама й декоративний китайський місток над річкою Лугар-Вотер.

Не лише велична садиба

Однак будинок і сади — це лише частина того, чим приваблює Дамфріс-гаус. Ця садиба також слугує штаб-квартирою та головним навчальним осередком організації The King's Foundation ("Фонд Короля") — втіленням давнього задуму нинішнього британського монарха відродити традиційні ремесла, створити нові можливості та сприяти розвитку місцевої громади.

Тут учні опановують найрізноманітніші спеціальності: від мулярства, ковальства й столярної справи до скління, садівництва та текстильного виробництва. На території комплексу також діють кулінарна школа та оздоровчий центр.

У тій частині Шотландії, де після занепаду гірничодобувної промисловості можливості для розвитку суттєво скоротилися, відбулися разючі зміни. На зміну колишньому браку перспектив прийшли нові можливості: щороку на території комплексу навчається близько 10 000 студентів.

Того ж дня по обіді Мел Райт, координаторка освітніх програм, провела мене до навчального комплексу маєтку й показала відкритий майданчик для обробки деревини, розташований поруч із кулінарною школою, центром текстилю, інженерним центром та будинком традиційних мистецтв.

Під час мого візиту у вихідний день заняття не проводилися — та й навчальні приміщення зазвичай не входять до стандартного маршруту для відвідувачів, — проте цей комплекс майстерень і навчальних класів дозволив побачити інший бік життя Дамфріс-гаусу як осередку професійної освіти.

"Навички, яким ми тут навчаємо, мають величезну цінність, адже інакше вони могли б бути втрачені, — зазначила Райт. — Колись у цьому регіоні процвітала текстильна промисловість, але, на жаль, вона припинила своє існування".

Тепер фонд The ​​King's Foundation узяв на себе ініціативу, відкриваючи безліч нових перспектив і можливостей.

"Громада дуже пишається тим, що тут зробив Його Величність, — додала вона. — Насправді багато з цих традиційних методів є більш екологічно сталими та менше впливають на довкілля, а в основі всього цього лежить прагнення короля Чарльза до гармонії з природою".

Приклад на майбутнє

Попри це, було б помилкою вважати Дамфріс-гаус чимось унікальним і поодиноким. Фонд короля має й інші стратегічні об'єкти по всій Британії, де застосовується схожа модель, що поєднує збереження культурної спадщини з освітою, працевлаштуванням і розвитком місцевої економіки.

П'ять років тому фонд узяв під свою опіку замок і сади Мей (The Castle & Gardens of Mey) у Кейтнессі — найпівнічніший населений замок на острові Велика Британія — і активно сприяє розвитку екологічно відповідального туризму.

Тим часом сади Гайгроув (Highgrove Gardens) у Глостерширі — приватна резиденція Їхніх Величностей короля Чарльза III та королеви Камілли — переорієнтовуються на взаємодію з місцевою громадою.

Як і Дамфріс-гаус (Dumfries House), цей комплекс пропонує широку освітню програму — від майстер-класів із вивчення культурної спадщини, виготовлення меблів і текстилю для школярів до занять для науковців, які вже здобули докторський ступінь.

"Ці проєкти пропонують певне бачення майбутнього, — зазначив Райт. — Бачення, що ґрунтується на природі й традиціях, але водночас використовує майстерність минулих епох".

Ще одна ініціатива - трохи віддаленіша географічно - можливо, слугує своєрідною декларацією намірів. Отримавши ключі від об'єкта у квітні минулого року, фонд The ​​King's Foundation розпочав перетворення історичного маєтку Гіллв'ю (Hillview Estate) у штаті Новий Південний Уельс (Австралія).

Взявши за взірець маєток Дамфріс-гаус (Dumfries House), благодійна організація планує перетворити колишню літню резиденцію губернатора Нового Південного Уельсу на перший міжнародний центр освітніх і навчальних програм із опанування традиційних ремесел.

Минуло майже два десятиліття відтоді, як маєток Дамфріс-гаус ледь не зник назавжди, а сьогодні він став однією з найнесподіваніших королівських пам'яток Британії.

Його розкішні інтер'єри та величні сади — це лише частина історії. За ними криється діючий центр, де навчають традиційним ремеслам, зберігають їх і передають наступним поколінням.

Те, що було майже втрачено, перетворилося на — за словами самих представників маєтку — "відродження втраченої мрії".